Любові пам'ять незабутня

Коханню Шевченка і його любовній ліриці був присвячений виховний захід, що пройшов 10 березня у Горянівській ЗОШ (директор Боярчук Ніна Іванівна) в пам'ять про геніального поета. Старшокласники разом з учителем української мови та літератури Кенею Валентиною Анатоліївною з захопленням розповідали про нелегку долю митця,  цитували його вірші,  інсценізували уривки з поем, знайомили з коханими жінками поета. На 2 поверсі старшокласники організували виставку книг про життя Кобзаря, його малюнків, офортів, портретів коханих жінок.

Т.Г. Шевченко постав перед дітьми зовсім іншим: він кохав і вмів кохати, прагнув мати сім’ю, дружину, дітей, садочок біля власної хати над Дніпром. Любили й Шевченка, але кожного разу щось ставало на перешкоді одруженню. Сльозами-водою розлилося «святеє диво». І дуже жаль, що не знайшлося в житті поета жінки, яка б могла йому сказати:

Любове свята моя,

Богине моя страждальна,

Вже скільки спливло років,

А ти у мені світанна.

І скільки б лишилось днів

На рідній землі прожити…

Та навіть як стану житом,

Знов шепотітиму вітру,

Щоб ти повернувсь мені,

Журавлику – чорнокрил,

Загублений мій, коханий,

Я навіть в свій день останній

Летіти до тебе стану,

Допоки вистачить сил.

Творчість Т.Г. Шевченка важко охопити вузькими рамками шкільної програми. До Кобзаря кожна людина повинна йти своєю вузькою стежинкою, як до раю. Широких доріг у таких справах не буває. І такі заходи, що згуртовують, виховують і зацікавлюють дітей, дуже потрібні для того, щоб виростити всебічно розвинених особистостей. Адже без знання минулого, ми не  матимемо майбутнього.